Ще 22 серпня Одеський припортовий завод мав оголосити результати повторного тендеру на газ, але не зробив цього. Попередній тендер було скасовано після корупційного скандалу, – його виграла компанія, дотична до сумнівних махінацій на аукціонах арештованого майна. Усього ОПЗ мав придбати 240 млн кубів газу за 4 мільярди гривень. Пише Інформатор.
ЯДл заводу, який уже три роки простоює без сировини, це просто питання виживання. І ось нарешті 28 серпня стало відомо, що переможцем нового тендеру стала нікому невідома компанія «Укрнафтогазбуріння». Звучить серйозно, але по факту вона була створена лише рік тому, і відтоді лише набирала борги і збитки. Зате сьогодні – виграла грандіозний контракт на 4 мільярди гривень. Засновник і директор «Укрнафтогазбуріння» Михайло Мазур пов’язаний із партією «Свобода».
За даними автора розслідування «Торги смотрящего за ОПЗ» політолога Мар’яна Ощановського, насправді підкилимні торги тривали весь цей тиждень. Головним лобістом тендеру названо Віталія Логінова – неофіційного радника голови державної ОГХК, якого «завели зверху» у 2023 році, представивши як «смотрящого від Офісу президента». При цьому Логінов позиціонував себе як людину близьку особисто до голови ГУР МО Кирила Буданова та одного із керівників ОП. Також Логінов контролював переможця попереднього газового тендеру ОПЗ – харківську компанію «Агроторггрупп». Саме цей тендер довелося скасувати і оголосити повторний.
За час роботи в ОГХК Логінов відзначився сумнівними зв’язками і схемами. Так, він намагався повернути до роботи з ОГХК компанії Владислава Кліщара. З ним уже мали справу колишній голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко та попередній «смотрящий від ОП» Андрій Гмирін. Це завершилося розслідуванням НАБУ і багатомільйонними збитками для ОГХК та ФДМУ. Логінов привів сина Владислава Кліщара на переговори в ОГХК через пів року після того, як Сенниченко і Гмирін втекли за кордон. Крім Кліщара, серед сумнівних зв’язків Віталія Логінова – бізнесмени під санкціями США та смотрящі колишнього президента Порошенка.
Дві логістичні компанії, які знаходяться під контролем Логінова, орендують причали ОПЗ і перевантажують там ільменіт виробництва ОГХК, фосфорити для Сумихімпрому та зерно. Відтак Віталій Логінов має вирішальний вплив на сам завод, оскільки підприємство просто не має наразі інших джерел доходу, крім перевалки вантажів. Одеський припортовий завод потрапив у залежність від «смотрящого», і не міг оголосити результати тендеру без погодження з ним, тому торги і затягнулися.
