Голова ВГО “Союз захисту підприємництва” Сергій Доротич переконаний, що під час карантину мікропідприємства, на відміну від великого олігархічного бізнесу, залишилися без захисту та преференцій держави.
Голова громадської організації відмічає, що вони подавали владі пропозиції щодо захисту й підтримки підприємництва в умовах карантину, однак їх не було враховано.
«Не враховані якраз питання, що стосуються мікропідприємництва, яка апріорі є найбільш не захищена частина бізнесу, бо чім більше бізнес, тим він має можливостей, більшій запас міцності, капіталу і легше переживає будь-які катаклізми, економічні, політичні, в тому числі і епідеміологічні. Мікробізнес найменш захищений. В ньому працюють наймані працівники, які живуть від зарплати до зарплати, так і мікробізнес — від доходу до доходу. І ми подавали в цій частині ключову вимогу — щоб самозайняті підприємства звільнити від ЄСВ і податків на заробітну плату під час запровадження цих обмежувальних заходів карантину. І з аргументами, чому так само треба зробити», — каже Доротич.
Він акцентує, що влада чомусь звільнила від ЄСВ тільки самозайнятих осіб і чомусь не помітила чи умисно не звільнила найманих працівників самозайнятих осіб.
«Підкреслюю: друга і третя група може наймати до 10 найманих працівників. Це маленька крамничка, де є власник, який одночасно і продавець, і вантажник, у нього може бути ще кладовщик, ще один підмінний продавець. Маленька перукарня: ти сам її створив, але поруч з тобою працює ще один перукар. Тобто самозайнятих осіб, які створили бізнес, звільнили, а найманих працівників, яких вони наймають — ні. Держава в такій спосіб спонукає мікропідприємця чинити конфлікт — звільняти самозайнятій особі найнятих працівників, тому що доходи обмежені. А тепер треба звільняти, сваритися, тому що якщо б звільнили від цих податків, то вже якось підприємець вишукував можливості, щоб не стратити робочий потенціал, цього найнятого працівника, з яким він, до речі, на відміну від великого бізнесу, працює пліч о пліч кожен день», — пояснює керівник ГО.
Доротич зазначає, що такими своїми діями держава спеціально породжує конфлікт. Замість того, щоб полегшати життя мікропідприємця і звільнити від податків, держава цього не зробила.
«Це або робиться для того, щоб добити мікропідприємства, тому що останнім часом ми бачимо боротьбу великого олігархічного бізнесу разом з їх лобістами в частині фіскализації, кешбеку і іншій дурні. І тут така сама несправедливість. Другий момент: незрозумілі преференції, які отримують великі торгівельні мережі. Бізнес, який переживав неодноразові перевірки, він знає, що потім, коли все закінчиться, вкрай важко довести контролеру, що справді були обставини. Будуть вимагати різного роду довідки: а підіть в Торгово-промислову палату, а заплатить за це гроші, отримуй довідку і доведи, що ти мав право скористатися ось цим правом відтермінувати. Ми спілкувались, зараз же йде час сплати податків: краще буду останні гроші кидати, але краще буду платити, щоб потім не мати проблем з державою», — каже Доротич.
Підсумовуючи він каже, що недовіра до державних інституцій, які контролюють, викликає питання. І дуже-дуже багато питань.
«Ми же розуміємо, що не тільки зараз проблеми у бізнесу, це як сніжний ком. Зараз зіб’ється процес виробничий чи торгівельний. Його потім поновити важко. І треба було б не відтермінувати сплату податків, а взагалі скасувати, переглянути, якщо держава хоче зберегти бізнес-активність. А поки що ми бачимо, що це більше ілюзія. Ключовий момент — що не скасовано на центральному рівні єдиний податок, які платять мікропідприємства. Тепер треба підприємцям на місцях йди в органи місцевого самоврядування і просити їх, щоб вони скасовували. А чому на державному рівні не прийняли, якщо карантин? А органи місцевої влади не захочуть переглядати, тому що це їх бюджети, в невеличких містах це до 30-40% надходжень до бюджету. Тому ми вважаємо ці заходи, як мінімум, незрозумілими. А як максимум, як ті, які не відповідають потребам, тому що вони недосконалі і недостатні», — резюмує голова ВГО “Союз захисту підприємництва”.