Комітет виборців проаналізував виступи лідерів «Слуги Народу» щодо тематики турборежиму та підсумків перших 100 днів роботи нової Верховної Ради. Зокрема, було проаналізовано виступ першого заступника Голова фракції «Слуга Народу» О. Корнієнка на засіданні Погоджувальної Ради ВРУ 2 грудня, а також інтерв’ю Голови ВРУ Д. Разумкова виданню «Новое Время» від 7 грудня 2019 р.
За даними КВУ низка заяв лідерів «Слуги Народу» не відповідали дійсності, були перебільшенням чи маніпуляцією.
Так, Д. Разумков заявив: «Турборежим, у порівнянні з тим, як працювала Рада раніше, це не турборежим — це режим роботи зі швидкістю світла».
Однак насправді кількісні показники роботи ВР IX і ВР VIII скликання є цілком співмірними. Так, за перші три місяці роботи депутати IX скликання прийняли 72 закони (підписані Президентом), VIII скликання – 60 законів. При цьому у Раді 9 скликання було проведено на 10 пленарних засідань більше, аніж у Раді 8 скликання. Тому підстав говорити про суттєву різницю в темпах законодавчої роботи немає, а твердження голова ВР є перебільшенням.
О. Корнієко вказав: «Також була така цікава дискусія щодо турборежиму: чи є наш турборежим справжнім турборежимом, чи несправжнім, що, виявляється, минула Верховна Рада теж багато чого приймала. Ми вважаємо, що справа в якості, а не в кількості. І навіть ті критики нашого турборежиму відзначали, що дві третини чи, там, більше половини законів прийняті всією залою, не лише нашою фракцією, і це означає, що вони дійсно були потрібні для суспільства».
За оцінкою КВУ це твердження є маніпуляцією. Адже той факт, що значна кількість законів, прийнятих Верховною Радою, була підтримана не лише фракцією «Слуги Народу», але й іншими політичними силами, не може бути об’єктивним показником щодо якості прийнятих документів. Натомість, більш реалістичними критерієми оцінки якості законопроектів є профільні висновки Головного науково-експертного управління ВР та Міністрества фінансів України, які відповідають за експертний аналіз законодавчих ініціатив. За даними КВУ в середньому 60% проектів законів отримують негативні висновки ГНЕУ і 53% — негативні висновки Мінфіну. Тобто, мова йде про неякісні законодавчі пропозиції, які часто мають ознаки законодавчого спаму, а тому підстав говорити про високу якість прийнятих документів немає.