Влада зробила велику помилку, назвавши те, що вони зробили, переписом. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новини України — From-UA розповів директор школи політичної аналітики, доцент кафедри міжнародних відносин Національного університету Києво-Могілянська академія Максим Яковлєв.
На думку нашого співрозмовника, вони принаймні чесно призналися, що це оцінка за вторинними показниками. Тобто це оцінка, зроблена таким хитрим чином, тому що методологія потребує чіткого пояснення.
«Я ще її не бачив, чи вони оприлюднили саме обґрунтоване пояснення методології, бо назвати це переписом не можна. Перепис дійсно передбачає контакт з людьми через домогосподарства, це те, що ми знаємо — ходити по квартирах. Вони мають контактувати з людьми», — зауважив директор школи політичної аналітики.
За словами Максима Яковлєва, до цього влада казала, що 20% не відмикали двері, це теж, до речі, проблема влади, тому що мала бути інформаційна кампанія, щоб пояснювали людям, коли, як і хто ходить, які питання ставляться і як це має відбуватися. Як ці люди одягнуті, в які години це може бути проведено, вас не будуть питати про це і про те. Тобто має бути інформаційна кампанія, і в жодному разі ось ці оцінки кількості не замінять повноцінний перепис.
«Крім того, коли представляли результати оцінки, вони показали, що не знають деталей. Деталі різні. Соціально-демографічний блок включає в себе питання: вік, дохід, мова спілкування, в яку церкву людина ходить — ось всі ці деталі так оцінити, по суті, неможливо», — додає наш співрозмовник.
«Так що, перше, ні в якому разі не можна вживати слово перепис, тому що це не перепис. Друге, якщо кажуть, що перепис — це дорого, але мені здається, державі дорого його взагалі не робити, тому що соціальні програми, освітні, соціальне забезпечення ґрунтується на результатах перепису, є на що опиратися принаймні. Тому багато у чому це оцінювання дешевше, але дорого може бути взагалі його не робити. Обов’язково має бути інформаційна кампанія для населення, як його проводитимуть, щоб люди не боялися відкривати двері», — акцентував увагу доцент кафедри міжнародних відносин.
Щодо достовірності даних цього перепису, які нам оприлюднили, то наш співрозмовник зауважує, що статистика оперує поняттями надійності і валідності даних.
«Для того, щоб можна було сказати, що якесь дослідження є результативним, то кожен представник популяції має мати рівні з іншими шанси потрапити до вибірки. Як в цьому випадку оцінювання формувалося як уявлення про цю популяцію-вибірку, не зрозуміло», — додає аналітик.
«Єдине, що, можливо, вони не претендували на те, а у них була мета порахувати, скільки в країні живе людей. Ми часто чуємо про мобільних операторів. Якщо у мене 2 чи 3 сімки — які були запобіжники, щоб не порахувати мене три рази? Як тоді бути? Тому про надійність мені важко судити, хоча я вважаю, що все-таки є певний сенс, що цифра орієнтовно плюс-мінус, щоб люди собі уявляли, але, повторюсь, перепису воно не замінить в принципі», — резюмував директор школи політичної аналітики Максим Яковлєв.