Опубліковано 22.04.2025 — 14:18 GMT+2 • Останні оновлення
14:48
Реклама
З моменту госпіталізації папи Франциска 14 лютого почали з’являтися чутки Можливий наступник Pontica, який буде обраний колегієм кардиналів. Цього понеділка було ще більше після смерті понтифік. І хоча на даний момент немає визначення, спекуляція про майбутнього тато множиться.
Після смерті Френсіса з 137 кардиналів (і 252 з них), лише ті, хто передує опіку Понтифік, не було 80 років, не зможуть проголосувати.
Реклама
Він має особливий досвід у питаннях Близького Сходу та геополітичної ситуації на азіатському континенті. Він відіграв вирішальну роль у відновленні прямих контактів між Святим Трон та Пекіном у 2005 році.
Його рішучий підхід до китайсько-Ватичних відносин був увінчаний у 2018 році завершенням суперечливої таємної тимчасової угоди про призначення єпископів, яка була продовжена у 2020, 2022 та 2024 роках.
Угода спричинила різку критику не лише від кардинала Йосифа Дзен Дзен Зе-Кіуни, почесного єпископа Гонконгу та звичайних китайських католиків, які поклялися на вірність Риму, а й від видатних католиків у Європі та Сполучених Штатах, що здійснює Церкву Ковб-Китаю в неправильний час і з руйнівними наслідками.
Відомий як противник традиційної літургії, він, на думку більшості, є прогресивним з глобалістичними поглядами. Його кар’єра священика була присвячена дипломатії та адміністрації Ватикану, а не парафіяльною службою.
Реклама
Як людина, яка прагне бути ближче до бідних, з церквою та політичним баченням, подібним до бачення Франциска, він вважається природним наступником Франциска, тим, хто проводитиме багато, якщо не всі, радикальні реформи Франциска, але більш стриманою, тонкою та дипломатичною манерою.
Реймонд Лео Берк
Один з найзапекліших супротивників францисійської лінії, обраної папою, — це, безумовно, кардинал Реймонд Берк. Він вважається представником найбільш православної та непримиренної частини церкви, і він мав напружені відносини з Папою Францисом, оскільки 76-річний американський кардинал не часто боявся критикувати понтифікат, коли вважав це необхідним.
Пік цього конфлікту прийшов у 2023 році, коли Френсіс позбавив його зарплати, пенсій та медичних служб і намагався виселити з Ватиканської квартири, сказавши, що «працював проти церкви і проти папства і посіяв розбрат у церкві». Він може стати хорошим кандидатом для більш традиціоналістських громадян у Раді.
Friedolin Ambongo Binge
З Демократичної Республіки Конго 65-річний Фрідолін Амгонго Бінге відомий як пристрасний прихильник соціальної справедливості, політики щодо бідних та незручних. Архієпископ Кіншаса народився в сільському селі в скромній родині. Вивчаючи філософію, він став професором Католицького університету Конго у 1980-1990-х роках, а потім присвятив себе вивченню моральної теології в Альфонській академії в Римі.
Реклама
У 2004 році його призначили єпископом Івана Павла II Бокунга-Ікела, а в 2018 році він став архієпископом.
Папа Франциск призначив йому кардинала під час консисторії 5 жовтня 2019 року, а наступного року він зробив члена Ради кардиналів.
У Фрідолін-Амгонго Фрідіно сприймається не лише як тато, але й як лідер політичної опозиції до президента Фелікса-Антоїна, є числа Хлібоно завдяки його критиці неоколоніалізму, експлуатації природних ресурсів країни, нерівності власності та корупції, а також його боротьби з захисту навколишнього середовища.
Незважаючи на прогресивну боротьбу в питаннях віри, Бесван має досить православну позицію, але з деякими суперечностями, які викликали багато питань щодо того, чи можна це вважати татом, незважаючи на те, що в останні роки його часто називають таким.
Реклама
Луїс Антоніо Гокім Тагл
Кардинал Тагл народився в Манілі, Філіппіни, у 1957 році. Першим його бажанням було стати лікарем, але він вступив до єзуїтської семінарії в Сан -Хосе, а потім до університету Манії, який закінчив, отримавши ступінь магістра мистецтва.
Handopted in 1982 to the priests of the Manila Archbishop, he soon became the spiritual leader and professor, and then the rector until 1985. The bishop sent him to the United States, where he received a theology license in 1987 and a doctoral degree in 1991. At this time, he became a supporter of the so -called «Bologna school» in ecclesiology and historiography, which interpreted the second Vatican cathedral as a gap with Період попереднього часу.
У 2011 році Бенедикт XVI призначив його до архієпископа Маніли, а в 2012 році піднявся до звання кардинала. Багато хто називає це «азіатським Френсісом», завдяки його величезній богословській та історичній підготовці, а також великому пасторальному та адміністративному досвіді. Тривалий час це вважалося бажаним наступником Френсіса.
Тагл відомий тим, що часто проводить масу в неофіційній обстановці, і більшість вважає його прогресивною людиною, незважаючи на те, що він виступав проти абортів та евтаназії у Філіппінському законопроекті про репродуктивне здоров’я. З іншого боку, він вважає, що Церква може зайняти більш милосердну позицію у випуску тих же -сексних пар і дієприкметників для тих, хто живе разом, не одружуючись. Одне з питань, яке йому особливо дорого, — це екологія.
Реклама
Пірбаттська піцабалла
Кардинал Пірбатіст Піцтабалла, тепер архієпископ Єрусалиму, народився в 1965 році в Кастелі Літеджіо, селі КОГОГО-АЛ-Серіо, в Ломбардії, де він та його батьки ведуть сільський спосіб життя. Просте дитинство, що контактує з сільським світом, мало на нього, і призвело до прийняття францисканського способу життя.
Його мати згадувала, як у віці 9 років Піцабалла вже хотіла присвятити себе служінню церкви, слідуючи за прикладом улюбленого місцевого священика батька Перексу, який став одним із перших прикладів для наслідування для молодої людини. У віці 11 років, вступивши до семінарії «Ле Грасія» в Ріміні, він відкрив місію і мріяв поїхати до Китаю.
У вересні 1990 року, у віці 25 років, він був висвячений священикам і відправив до Єрусалиму, щоб отримати ліцензію на біблійну теологію. У той час Pizzaballa стала єдиним християнином, який вивчав Святі Писання в Єврейському університеті, який став цікавим досвідом навчання для нього, оскільки це відбулося в нехристиянському контексті.
У травні 2004 року, у віці лише 39 років, Піцтабалла був призначений 167 -м Кустосом Святої Землі, він займав цю важливу провідну посаду протягом 12 років, до 2016 року. Того ж року він був призначений тимчасовим апостольським адміністратором патріархату; Його керівництво було успішним, і в 2020 році він був призначений латинським патріархом Єрусалимом. У вересні 2023 року Папа Франциск спорудив пірсбалт на гідність кардинала. Він став першим латинським патріархом Єрусалимом, спорудженим до кардинального Сан, і першим кардинальним, що живе в штаті Ізраїль.
Реклама
У 2024 році піцабалла зміг увійти в газовий сектор, служити месі в католицькому приїзді Святої родини та відвідати православну парафію. Патріархат виконує спільну гуманітарну місію з Мальтійським орденом щодо надання їжі та медичної допомоги жителям Гази.
Багаторічний досвід у Святої Землі дозволяє піцабалі залучати обидві сторони конфлікту. Він намагається лікувати арабів та ізраїльтян однаково, але, можливо, з більшою співчуттям до палестинського народу, який, на його думку, «все ще чекає визнання своїх прав».
Залишаючись відкритими для сучасних реалій, Pizzabale викликав бажання зберегти водночас вірність усталеним традиціям та практикам Церкви.
Між піцабаллою та папою Франциск не бракувало. Кардинал зневажає клерикалізм, виявляє інтерес та турботу про мігрантів, міжрелігійний діалог і, певною мірою, про навколишнє середовище. Як і Френсіс, він хоче, щоб церква була відкритою для всіх, однак, на відміну від покійного Понтифа, він не вірить, що «вона належить до всього».
Реклама
Єро